EN 

I work as a barista, but we have been volunteering since 2013, since the times of Maidan. Now we mostly help the military, not internally displaced persons. The last time we collected funds for Mavic. There will be other needs because something new is constantly required. Local Yulia, who has been volunteering since 2014 and founded the 'Volunteer Kurin,' get us in contact with military personnel. Since 2022, we have been assisting them. Now we work together with 'Kitchen of Barricades' and 'Volunteer Kurin.'
'Kitchen of Barricades' was created by Igor Saik in 2013. We started with sandwiches, coffee, and tea. We did everything for those who were on the barricades here in Lviv, to prevent military equipment from going to Kyiv for reinforcement. In 2014, the kitchen itself closed, and we started weaving nets, collecting aid for the east. By that time, after the annexation of Crimea, and the military actions in the east had started, we were already helping and weaving nets. Now we don't weave nets, but we collect aid, send it, collect funds for various equipment, and send that too. We assist acquaintances, and those we don't know, on the front line. We help everyone we meet.
People find us through the 'Volunteer Kurin.' Here in Lviv, they have different warehouses: one for internally displaced persons, and one for the military. We don't have a warehouse in the 'Kitchen of Barricades.' Everything is stored at my home. What we collect is later sent by 'Nova Poshta' as needed So we don’t have to carry it in there and spend money on fuel. Last time we collected 100,000 for Mavic, and it is supposed to arrive tomorrow. We order from abroad, and it is delivered to Lviv. After the full-scale invasion, a humanitarian center opened, which helped us if we needed something. We turned to them, and they provided assistance.
Near the church, there is the 'Spiritual Revival' foundation, a non-profit organization. My sister is the director of this foundation. Initially, they helped the needy: provided medicines or funds to buy medicines. Since 2014, they have been associated with the military. Now the foundation has a list of children of military personnel. For St. Nicholas Day, they bring gifts from abroad. Children write letters, and the foundation forms and sends gifts based on those requests.
The café where I work is a social project of this foundation. Since it is non-profit, we constantly need to find patrons to invest money. The goal of this café is to fill its fund. The funds from the café also go to parcels, sending aid by mail to the military or internally displaced persons, to the east, or for fuel.
The main thing is not to lose heart, not to fall into depression. Many volunteers can also say that everything is down, that we no longer have the strength to help. But we must win this victory.

UA

Я працюю баристою, але волонтеримо ми ще з 2013 року, з часів майдану. Зараз більше допомагаємо військовим, тобто не внутрішньо переміщеним особам. Останній раз ми збирали на Мавік. Будуть інші потреби, бо постійно щось нове потрібно. Місцева Юля, яка теж волонтерить з 2014 року і заснувала “Волонтерський курінь”, нам дає контакти військових. З 2022 ми їм допомагаємо. Тепер ми з “Кухні барикад” та “Волонтерський курінь” працюємо разом.

“Кухня барикад” була створена Ігорем Сайком ще в 2013 році. Ми починали з канапок, з кави, чаю. Ми все робили для тих, хто був на барикадах тут у Львові, щоб не випустити військову техніку на Київ для підкріплення. В 2014 році сама кухня закрилася і ми вже почали плести сітки, збирати допомогу на схід. Тоді вже як Крим забрали і почалися військові дії на сході - ми вже почали так допомагати і плести сітки. Ми зараз сіток не плетемо, а збираємо допомогу, відправляємо, збираємо кошти на різну техніку і теж відправляємо. Є наші знайомі там на фронті, яким ми допомагаємо. Є такі, яких ми не знаємо. Ми допомагаємо всім - знайомимося з ними.

Нас знаходять через “Волонтерський курінь”. Тут у Львові є у них різні склади: є для внутрішньо переселених осіб, є склад для військових. У нас в “Кухні барикад” складу немає. Все зберігається в мене вдома. Те, що ми назбирали, потім за потребою “Новою поштою” відправляєтся, щоб туди не везти, не витрачати гроші на пальне.
Останнього разу ми назбирали 100000 на мавік і вже завтра він має бути в нас. Ми замовляємо за кордоном і нам привозять сюди у Львів. Після повномасштабного вторгнення відкрився гуманітарний центр, який нам допомагав, якщо щось нам потрібно було. Ми зверталися - вони нам надавали допомогу.

При церкві є фундація “Духовного відродження” - це не прибуткова організація. Моя сестра є директором цієї фундації. Спочатку вони допомагали знедоленим: давали ліки або кошти, на які купують ліки. З 2014 року вони пов`язані були з військовими. Тепер фундація має список дітей військових. На Миколая їм подарунки привозять із-за кордону. Діти пишуть листи, а фундація по тих запитах формує і відправляє подарунки.

Кав’ярня, в якій я працюю - це соціальний проект цієї фундації. Так як вона не прибуткова - постійно потрібно шукати меценатів, щоб вкладали кошти. І ця кав’ярня відкрита для того, щоб наповнювати свій фонд. Кошти з кав’ярні йдуть теж на посилки, відправлення допомоги поштою військовим або внутрішньо переселеним особам, на схід, на пальне.

Головне не падати духом, не впадати в депресію. Багато хто теж з волонтерів може сказати, що все - опустилися руки, що ми не маємо вже змоги допомагати. Але ми маємо вибороти цю перемогу.

DK

Jeg arbejder som barista, men vi har været frivillige siden 2013, siden Maidan-tiden. Nu hjælper vi primært militæret, ikke internt fordrevne personer. Sidste gang indsamlede vi midler til Mavic. Der vil komme andre behov, fordi der konstant er brug for noget nyt. Lokale Yulia, der har været frivillig siden 2014 og grundlagde 'Volunteer Kurin,' formidler kontakten til militæret. Siden 2022 har vi hjulpet dem. Nu arbejder vi sammen med 'Kitchen of Barricades' og 'Volunteer Kurin.'
'Kitchen of Barricades' blev oprettet af Igor Saik i 2013. Vi begyndte med sandwiches, kaffe og te. Vi gjorde alt for dem, der var på barrikaderne her i Lviv for at forhindre militært udstyr i at rykke ud til Kyiv for at styrke der. I 2014 lukkede køkkenet, og vi begyndte at væve net, samle hjælp til øst. På det tidspunkt, efter annekteringen af Krim, og militæraktionerne i øst var begyndt, hjalp vi allerede og vævede net. Nu væver vi ikke netm mere , men indsamler hjælp, sender det, indsamler midler til forskelligt udstyr og sender det også. Vi hjælper bekendte og folk vi ikke kender ved frontlinjen. Vi hjælper alle, vi møder.
Folk finder os gennem 'Volunteer Kurin.' Her i Lviv har de to lagre: et for internt fordrevne personer og et for militæret. Vi har ikke et lager i 'Kitchen of Barricades.' Alt opbevares hjemme hos mig. Det, vi indsamler, sendes senere med 'Nova Poshta,' som nødvendig post. Så skal vi ikke bruge penge på brændstof. Sidste gang indsamlede vi 100.000 til Mavic, og den skulle ankomme i morgen. Vi bestiller fra udlandet, og det bliver leveret til Lviv. Efter fuldskala-invasionen åbnede et humanitært center, der hjalp os, hvis vi havde brug for noget.
Ved kirken er der 'Spiritual Revival' -fonden, en non-profit organisation. Min søster er direktør for den. I starten hjalp de trængende: leverede medicin eller midler til at indkøbe medicin. Siden 2014 har de været forbundet med militæret. Nu har fonden en liste over børn af militært personel. Til St. Nikolas dag bringer de gaver fra udlandet. Børnene skriver breve, og fonden laver og sender gaver baseret på deres breve.
Caféen, hvor jeg arbejder, er et socialt projekt i denne fond. Da det er non-profit, skal vi konstant finde velgørende bidragydere til at investere penge. Formålet med denne café er at skaffe penge til fonden. Pengene fra caféen går også til pakker, afsendelse af hjælp med posten til militæret eller internt fordrevne personer, i øst og til brændstof.
Det vigtigste er ikke at miste modet, ikke at falde i depression. Mange frivillige kan også miste modet, at vi ikke længere har styrken til at hjælpe. Men vi skal vinde denne sejr.